Майстер брехні та піару: «опозиціонеру» Сергію Ларіну нагадали про минулі гріхи

Майстер брехні та піару: «опозиціонеру» Сергію Ларіну нагадали про минулі гріхи

Майстер брехні та піару: «опозиціонеру» Сергію Ларіну нагадали про минулі гріхи

Минулого тижня Кіровоград своїм приїздом «ощасливив» полум’яний «опозиціонер», один із найактивніших діячів епохи регіоналів, екс-заступник голови адміністрації Януковича Сергій Ларін, що нині ховається за депутатською недоторканістю. Як і раніше, ефір для виступу представника «Опозиційного блоку», сформованого переважно з колишніх регіоналів, надав канал «Кіровоград».

Сергій Ларін виступив у кращих традиціях нищівного критиканства. На його думку, все, що відбулося в області протягом останнього року, коли від влади усунули Партію регіонів, не заслуговує на увагу, на відміну від його «золотих часів». Маніпулюючи інформацією, екс-регіонал звинуватив нинішню владу у всіх можливих і неможливих гріхах, сподіваючись, що мешканці області забули, що витворяв він та його команда, користуючись майже безмежними повноваженнями.

Гідну відсіч цьому «опозиціонеру» дав секретар міської ради Іван Марковський у своєму профілі у Фейсбук. Подаємо її в авторському варіанті, без цензури і скорочень.

«Передвиборча кампанія у місті стартувала. При чому, як я і прогнозував, розпочали її ті, у кого у Кіровограді немає шансів та ще й з використанням свого стандартного прийому – задурити людям голову. А що потрібно людям, які задумали втокмачити всім у голови щось замішане на великій брехні. Правильно, засоби масової інформації – багато і різних: електронні і друковані, які сьогодні ще залишаються найкоротшою доріжкою комунікації з майбутніми виборцями. А як має діяти політичний аутсайдер ще й на чужому полі – теж вірно, має якнайдужче розпалити ворожнечу на території між усіма і вся – владою, громадою, бізнесом, різними соціальними групами, регіональними лідерами. На їх думку, мабуть, це дає їм якийсь примарний шанс.

Для реалізації своїх підленьких планів сьогоднішні опозиціонери свого часу сколотили міцний такий собі медіа-холдинг. Не буду рекламувати – всі знають вірних апологетів Ларіна у Кіровограді. На жаль, для громади перш за все, «піарним» лідером колишніх регіоналів залишається, очевидно як і раніше, при їхній диктатурі, державний засіб масової інформації – Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія. А за інформаційною політикою обласного телебачення можна припустити, що головним генератором брехні і облуди, рупором Ларіна у Кіровограді є той самий пан Богданович, який бездоганно працює у напрямку посіяти чвари і чітко виконує накази свого боса. На мою думку, такі дії в умовах військової агресії російських загарбників вигідні лише кремлівським прибічникам, які ненавидять Україну і роблять все від них залежне для відродження режиму Януковича.

Саме оспіваний каналом «Кіровоград» Ларін дозволяв собі порівнювати дії українських військових на Сході України з каральними загонами. Тобто, на думку обласного телебачення кіровоградські Герої-кіборги, якими пишається вся нація, також є карателями? Як вірний песик свого хазяїна комерсант від журналістики гавкає на всіх і давиться власною злістю від безпорадності, адже не може сприяти появі у місті хаосу і безвладдя. А коли неспроможні виконати команду, то і обіцяних 30 срібняків не можуть отримати від свого патрона, годі вже мріяти про якісь 60-ти тисячні зарплати, які виплачувалися в часи панування Партії регіонів.

Той, хто намагається вибілити образ Ларіна має пам’ятати зиму минулого року – часи розстрілу Героїв Небесної Сотні. Тоді Ларін працював заступником голови Адміністрації президента України Віктора Януковича. Невже хтось повірить, що Ларін не був причетним до розстрілів на Майдані? Він служив кривавому тирану Януковичу вірою і правдою, до кінця – так само і Богданович прислуговуєтеся своєму хазяїну Ларіну… Як кажуть: «Дочекалася Жучка помочі, вона лежить, а цуценята гавкають». Ось і доводиться заступнику редактора вискакувати з конопель і городити нісенітниці. А що робити – статус зобов’язує хоч щось придумувати.

Розберемо по-суті останню таку брехню: Лісопаркова. Ларін постійно вішає локшину на вуха мешканцям міста, виставляючи себе таким собі героєм в боротьбі за Лісопаркову. А свого часу він всіляко сприяв її прихватизації. За часи губернаторства Ларіна у 2012-2013 роках при оголошеному, як він каже, мораторії, землю роздавали гектарами. Можливо Ларін не розповідав про те Богдановичу, але можу нагадати про існування ТОВ «Желен і К», яке отримало землю строком на 49 років ще і з правом суборенди. Саме на Ларіна і його тоді колег по партії – регіональних депутатів з Верховної ради України, також припадають найбільші наділи в Лісопарковій…

Сьогодні над дослідженням незаконних дій по розподілу рекреаційних земель працює комісія за участі патріотично налаштованих громадських активістів. Та чи стане їм наснаги назвати імена справжніх можновладних дерибанщиків? До речі, до роздерибанювання Лісопаркової приклав руки і один з тодішніх депутатів міської ради, а нині головний редактор однієї з кіровоградських газет і, по сумісництву, великий шанувальник Ларіна. Саме завдяки йому було проголосовано сумнозвісне для городян рішення №405.

До сьогодні кіровоградцям гикається затіяна в часи Ларіна і освячена його наближеними так звана «транспортна реформа». Від реформи там не було нічого, то був рейдерський перерозподіл маршрутів в Кіровограді на користь наближених до Ларіна і його партії перевізників. Транспортний рай, заявлений Партією регіонів і оспіваний Богдановичем, так і не настав. Обіцянки, що уже «всі кози в золоті і цап на місті», виявилися порожніми словами. Пригадайте, як у квітні 2014 року, фактично взявши міського голову за горло, перевізники змусили міську владу, на той час абсолютно безпідставно, підняти ціну на проїзд до 3,00 грн. Ми той тариф скасували і кіровоградці майже рік користувалися платою за проїзд у розмірі 2,50 грн., тоді економічно обґрунтованою. Щодо великомісних автобусів, то Богданович, який претендує на аналітичний склад свого розуму, може поцікавитися у своїх однодумців-ларінців: чому підприємство, отримуючи державну субвенцію за перевезення пільгових категорій населення, оголошує себе банкрутом і в односторонньому порядку припиняє свою роботу? Чи не була це чергова спроба регіоналів зірвати ситуацію в місті, спровокувати ненависть людей до влади? Адже це такі зрозумілі для Ларіна методи: дестабілізація і створення панічних настроїв!

Стосовно МАФів. У матеріалах обласного каналу ця тема постійно мусується і, складається враження, що МАФ – це похідне від слова мафія. Бо коли виконком скасував своїм рішенням 12 паспортів прив’язки на малі архітектурні форми, законність розміщення яких на території міста викликала сумнів, саме канал «Кіровоград» піднявся захищати цю ж МАФо-мафію. Припускаю, що не просто так. Бо, кажуть люди, що серед дійових осіб із власників 12 скасованих паспортів прив’язки є і працівники обласного телебачення. І Богдановичу абсолютно не цікаво, що людям вже не залишилося місця на зупинках громадського транспорту, настільки вони забудовані МАФо-мафією.

Щодо будівництва мосту. Міст уже є. І це теж бісить новітніх опозиціонерів, бо всі їхні потуги зупинити його будівництво виявилися марними, лопнули, як мильна бульбашка! Навіть цинічна брехня Богдановича не змогла цьому завадити. Мабуть я ще більше розчарую заступника головного редактора КОДТРК: вже зараз ми працюємо над будівництвом мостів, що згодом зможуть сполучити вул. Балтійську з вул. Московською, Родімцева з Полтавською, 40 років Перемоги з Кущівкою. Це сміливі і потрібні місту проекти, які покращать транспортне сполучення в Кіровограді і дозволять людям комфортніше пересуватися містом.

Театр. Якби Богданович підняв свою нехуду задницю з крісла (використовую його жаргон), а ногами пройшовся по Дворцовій до приміщення театру і просто підняв очі вгору, то не потрібно було б нікуди телефонувати і про щось розпитувати – і без того видно, наскільки «якісно» було проведено ремонт на гігантську на той час суму в 200 млн. грн. Саме там і закопані «не відремонтовані» дороги і дахи.
Ще ображений Богданович полюбляє згадувати про судову тяганину. Я вже пояснював, що суд – це інстанція, яка вивчає суть справи і вимоги позивача. Богдановичу хотілося присудити собі честь, гідність та ділову репутацію, І що вийшло? Суд майже рік шукав, але так і не знайшов такого у Богдановича. Що ж поробиш, чого немає, того і жоден суд не знайде.

І наостанок. Хтось Богдановичу сказав таку дурницю, що я йду з політики. І він радісно став це поширювати на всі боки. Ще раз його розчарую. Як мінімум наступну каденцію залишатимуся активним політиком у житті нашого міста. З глибокою повагою до кіровоградців. Іван Марковський».

http://akulamedia.com/

Теги статьи:

Распечатать

Все статьи