По-перше, він, виконуючи вимоги закону, оприлюднив свою декларацію про доходи за минулий, 2014 рік. У ній зазначив, що його особистий дохід становив понад 92 мільйони гривень!
У цьому не було б нічого дивного, якби не деякі маленькі, але суттєві деталі: працюючи багато років бізнесменом, керівником великої компанії, яку сам оцінював у 400 мільйонів доларів, він декларував щорічний дохід, що трохи перевищував мільйон гривень. Як, наприклад, у 2013 році. А ось ставши високопоставленим чиновником, Борис Ложкін раптом дивовижно розбагатів, зазначивши, що заробив за рік казкову суму - понад 92 мільйони гривень. Чи не парадокс? Парадокс.
Ось, мабуть, відчуваючи це, розуміючи, що появу в декларації і, головне, походження таких великих грошей неодмінно доведеться пояснювати допитливим журналістам, глава Адміністрації Президента Борис Ложкін написав одразу два листи у газету "Експрес". Чому саме в газету "Експрес"? Бо саме журналісти газети "Експрес" засумнівалися у тому, що глава Адміністрації чесно і точно заповнив свою декларацію про доходи у той день, коли був призначений на високу посаду.
У своєму розслідуванні ми намагалися зрозуміти, як Борисові Ложкіну вдалося продати свій бізнес за сотні мільйонів доларів і при цьому не сплатити до бюджету жодної копійки податків. У процесі розслідування ми встановили, що Борис Ложкін контролює деякі компанії, розміщені за кордоном. Деякі з них - на Британських Віргінських островах, далекій заокеанській території, де розміщують свої гроші люди, які не хочуть платити податків за місцем проживання.
Найбільше здивувало те, що Борис Ложкін, сідаючи у крісло чиновника такого рангу, не зазначив у своїй декларації той факт, що володіє частками (чи акціями) закордонних компаній. Це підвело нас до цілком обгрунтованої, у тому числі й документально, підозри, що глава Адміністрації Порошенка хитрує, намагаючись приховати свої статки, зокрема розміщені за кордоном. В іншому разі, він мав би, відповідно до вимог антикорупційного законодавства, у своїй декларації обов’язково зазначити, чим володіє за кордоном.
Борис Ложкін цього не зробив. Забув чи це була навмисна помилка? А якщо це помилка, то які наслідки вона повинна була б мати?
Щоб розвіяти нав’язливі сумніви, ми поставили Борису Ложкіну пряме запитання: чи володіє він активами за кордоном і чому, продавши свій бізнес в Україні за сотні мільйонів доларів, не сплатив до бюджету України жодної копійки. Після довгих роздумів, Борис Ложкін відповів. На бланку глави Адміністрації Президента, підписавши відповідь особисто. Цей лист містить такі цікаві дані, що його головні думки ми наведемо практично повністю.
Ось як Борис Ложкiн пояснює, у який спосiб йому вдалося продати бiзнес, виплеканий завдяки громадянам України, але при цьому не сплатити до бюджету України жодної копiйки податкiв.
За повагу ми, звiсно, дякуємо, але це не привiд не проаналiзувати уважно те, що написав глава адмiнiстрацiї Порошенка.
Отже, вiн пiдтверджує, що угода з продажу його бiзнесу вимiрювалась щонайменше десятками мiльйонiв доларiв. Вiн непрямо пiдтверджує також версiю, що однiєю iз причин продажу могла стати обтяжлива i непосильна (за нашими даними) для подальшої сплати заборгованiсть перед банками - близько 70 мiльйонiв доларiв.
Далi Борис Ложкiн визнає, що грошi з продажу, отриманi вiд олiгарха Курченка, одержали не лише комерцiйнi банки, а й акцiонери UMH. Знаючи, що державний Укрексiмбанк видав Курченку пiд цю операцiю 160 мiльйонiв доларiв сумнiвного кредиту, з яких 70 пiшло на оплату боргiв комерцiйним банкам, можна зробити припущення, що самому Ложкiну i його друзям, що були дрiбними акцiонерами, перепало щонайменше 90 мiльйонiв доларiв. Звiсно, левова частка - самому Ложкiну як головному акцiонеру.
Далi, як це не дивно, Борис Ложкiн пiдтверджує те, що ми встановили в нашому розслiдуваннi: грошi вiд продажу надiйшли не в Україну, на рахунки Ложкiна, а на рахунки "фонду", заснованого ним "пiд юрисдикцiєю Великої Британiї". Це i треба було довести! Беручи до уваги, що офшор на Британських Вiргiнських островах перебуває пiд прямою юрисдикцiєю британської корони, Ложкiн вимушено, пiд тиском неспростовних фактiв, наведених у наших попереднiх публiкацiях, визнає, що грошi вiд Курченка вiн отримав не в Українi, а на заморських територiях. Причина, чому саме там, дуже проста: компанiї у таких юрисдикцiях звiльненi вiд податку на прирiст капiталу та податку на дивiденди.
Будь-якi сумнiви в тому, що саме вiн, Борис Ложкiн, є власником компанiї за кордоном, узагалi зникають пiсля такої фрази в листi до редакцiї: "Пiсля заснування фонду я не маю до нього вiдношення". Звiсно, тут глава Адмiнiстрацiї Президента дещо лукавить. Бо далi сам визнає, що "якщо дiяльнiсть фонду буде успiшною, то я (Ложкiн. -- Ред.) отримаю пасивний дохiд". Пасивний дохiд - це дивiденди. Як вiдомо, дивiденди та проценти належать до так званих пасивних доходiв, якi отримують внаслiдок володiння корпоративними правами, цiнними паперами або депозитами.
Тобто, дивiденди чи проценти не можуть взятися "нiзвiдки". Щоб їх отримати, треба бути саме власником фонду чи компанiї. Визнаючи, що навiть сьогоднi має право на пасивний дохiд iноземного фонду, Борис Ложкiн мимоволi зiзнається, що є його власником. Таким чином, у нашому випадку майже всi сто процентiв коштiв, отриманих вiд Курченка, Ложкiн може вважати своїм доходом чи то пак доходом iноземного "фонду". Маючи потребу в коштах, Ложкiн може приймати рiшення про виплату дивiдендiв на свою користь, i частина коштiв надходитиме в Україну. Звiсно, фiнальне твердження Ложкiна про "незалежних директорiв" може бути лише камуфлюючим димом в очi непосвяченим. Адже добре вiдомо, що такi директори в офшорах - це здебiльшого мiсцевi тубiльцi, якi, як правило, є пiдставними особами.
У момент заснування "фондiв" вони укладають так званi трастовi (довiрчi) угоди, якi дають змогу приховати прiзвища їхнiх справжнiх власникiв.
Очевидно, що й Борис Ложкiн уклав угоду з "незалежними директорами", а насправдi, найочевиднiше, залишається єдиною людиною, яка визначає характер дiяльностi свого заморського "фонду" на Британських Вiргiнських островах, приймає рiшення про виплату дивiдендiв самому собi i т. д. Такий статус з юридичного погляду дає змогу Борису Ложкiну написати в листi про те, що "з моменту мого призначення на посаду я не займаюся бiзнесом".
Звiсно, з формальної точки зору, сидячи у крiслi глави Адмiнiстрацiї Президента, Борис Ложкiн, може, i не займається бiзнесом. Але вiн безперечно ним володiє. I мав би згадати, що є чиновником в Українi, на якого безумовно поширюється антикорупцiйне законодавство. I нiхто не звiльняв його вiд обов’язку його дотримуватися. У нашому випадку це означає, що Борис Ложкiн був зобов’язаний зазначити у своїх декларацiях i за 2013-й, i за 2014 рiк той факт, що вiн контролює щонайменше одну компанiю за кордоном.
Щоб нi в кого не було сумнiву, що це святий обов’язок будь-якого українського чиновника, ми звернулись iз запитом у Нацiональне агентство з питань державної служби. У ньому наш юрист написав, що володiє "фондом" за кордоном, але планує iти на державну службу. Просить пояснити, чи зобов’язаний у декларацiї про свої доходи зазначити той факт, що вiн є власником "фонду" за кордоном.
Вiдповiдь голови агентства пана К. Ващенка абсолютно прогнозована i категорична: "Iнформуємо, що, згiдно зi статтею 13 Закону України "Про державну службу", особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця, подає за мiсцем майбутньої служби декларацiю про майно, доходи, витрати i зобов’язання фiнансового характеру за минулий рiк".
Цю частину обов’язкiв Борис Ложкiн виконав у той день, коли був призначений на посаду, - 10 червня 2014 року.
Але ось що далi пише нам голова держагентства: "Декларацiя про майно, доходи, витрати i зобов’язання фiнансового характеру подається за минулий рiк за формою та в порядку, що встановленi Законом України "Про засади запобiгання та протидiї корупцiї". Залежно вiд статусу фонду, про який йдеться у зверненнi, вiдомостi про вклад, на думку Нацдержслужби, мають бути розмiщенi у позицiях 45 - 46 або 49 - 50 декларацiї.
Себто, у цих графах Борис Ложкiн мав би описати, якими акцiями i якого "фонду" вiн володiє за кордоном. I навiть той факт, що "фонд", контрольований Борисом Ложкiним, розташований за океаном i перебуває пiд юрисдикцiєю самої високодостойної британської королеви, не є пiдставою, щоб витирати ноги об закони України.
Як ми вже зазначили, позаминулого тижня Борис Ложкiн на сайтi Президента оприлюднив декларацiю про доходи, майно i витрати, якi були в нього як глави Адмiнiстрацiї Президента у 2014 роцi. Пiсля уважного вивчення нова декларацiя Ложкiна викликає ще бiльше питань, нiж попередня декларацiя за 2013 рiк, недостовiрнiсть якої ми довели ранiше. Основну частину доходу нашого героя становлять дивiденди, розмiр яких - 92 100 984 гривнi. Звiдки ж така колосальна сума дивiдендiв у людини, яка є державним службовцем?
Якщо припустити, що в декларацiї 2014 року немає приховування чи перекручування, єдине задеклароване джерело, яке може давати йому дохiд, - це iнвестицiйнi сертифiкати фонду "БЛ Iнвест" на суму 3,6 мiльйона гривень. Вiн придбав його сертифiкати рiк тому за 3,6 мiльйона. Звiсно, така iнвестицiя не могла принести дивiдендiв у розмiрi майже 3000% рiчних, або ж понад 90 мiльйонiв гривень. Така рентабельнiсть не снилася й Пабло Ескобару разом iз Сергiєм Мавродi. Навiть Воррен Баффетт чи Бiлл Гейтс не демонструють таких здiбностей. Iнших корпоративних прав, якi могли б давати дохiд у формi дивiдендiв, у декларацiї немає.
Отже, тодi єдиним джерелом "дивiдендiв" для Ложкiна мiг стати лише його "фонд "пiд юрисдикцiєю Великої Британiї". Але в декларацiї за минулий рiк про володiння цiнним паперами цього "фонду" Борис Ложкiн знову скромно не зазначив. Нечесно. I незаконно. До речi, мало не забули.
Ми ж на початку написали, що Борис Ложкiн надiслав у редакцiю газети "Експрес" не один лист, а два. У другому вiн вiдповiдав на наше додаткове запитання. Ми поцiкавились, яка ж назва заснованого ним "фонду", i в якiй саме з юрисдикцiй Великої Британiї вiн розташований. Характер вiдповiдi дав нам вiдчути, що Борис Ложкiн чи то злякався, чи то розлютився. "Цi вiдомостi не пiдлягають розкриттю вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї", - категорично написав глава Адмiнiстрацiї Порошенка. Справдi, це так, але вони пiдлягають розкриттю вiдповiдно до Закону "Про засади запобiгання та протидiї корупцiї"!
I глава Адмiнiстрацiї зобов’язаний це знати. I це пiдтвердив офiцiйно й голова агентства з держслужби. Отже, наш висновок простий: Борис Ложкiн, глава Адмiнiстрацiї Президента, грубо порушив закон України. Вiн не зазначив у своїй декларацiї вiдомостей, якi є обов’язковi для розкриття. I за це повинен нести прямо передбачену законом вiдповiдальнiсть. Звiсно, якщо частину iз 92 мiльйонiв, якi минулого року Борис Ложкiн отримав у формi "дивiдендiв", вiн не скерує на корумпування iнших держчиновникiв, якi мали б контролювати достовiрнiсть заповнення ним декларацiї до доходи.
Олексiй МАЛЯРЧУК, Iгор ПОЧИНОК, газета "Експрес"
До речi: I насамкiнець. Як вiдомо, одним iз партнерiв у продажу бiзнесу Курченковi в нинiшнього глави Адмiнiстрацiї Президента був не хто iнший, як Петро Порошенко. Ми встановили, що дiяв вiн не вiд свого iменi, а через контрольовану ним компанiю "Лiнквiст", розташовану теж за океаном, в офшорах. Цiкаво, що у своїй декларацiї за минулий рiк, яку Петро Порошенко заповнив не власноруч "чорнильною або кульковою ручкою" (як цього чiтко вимагає закон), а вiддрукував на машинцi, цю фiрму Президент теж не згадує. Дивно. А ще Петро Порошенко уже 42-й день (теж усупереч закону) не вiдповiдає на запит газети "Експрес", у якому ми ставимо запитання щодо компанiї "Лiнквiст". Цей запит зареєстровано в Адмiнiстрацiї Президента за номером 422/14-211-01 вiд 12.03.2015. Вiдповiдальним за пiдготовку вiдповiдi визначений помiчник Президента пан Онiщенко. Пане Порошенко, пане Онiщенко, qhkidrtideziddxkmp ау!
